Інтерв'ю із Кенігсбергом Ігорем. Курси івриту

Інтерв'ю з Ігорем Кенігсбергом. Курси івриту

Викладач івриту у навчальному центрі «Курсор» Ігор Кенігсберг є носієм цієї мови. Ось уже чотири роки він успішно викладає іврит. Ми поговорили з Ігорем про його методику навчання, про те, як він шукає підхід до студентів, які методи вивчення івриту є найуспішнішими, а також про специфіку цієї мови та життя в Ізраїлі.

— Ігорю, ви практично все життя прожили в Ізраїлі, але однаково добре знаєте і російську, і іврит. Як так вийшло?

Народився я в Києві, але за два роки мене сім'я забрала до Ізраїлю. Там я пройшов все навчання, школу, також був у армії три роки, а потім якийсь час працював при посольстві. Зараз я здобув вищу освіту у Києві. Моя сім'я – в Ізраїлі, але тут є родичі. У мене дві рідні мови – російська та іврит, адже моя мама російськомовна. Також знаю українську та англійську, проте їх довелося вивчати додатково.

- Як почали викладати?

Спочатку навчав івриту в Ізраїлі, зараз практикую викладання для груп та індивідуально в Україні. Загальний досвід у цій сфері – понад 4 роки. Також паралельно я займаюся перекладами з івриту на російську і навпаки.

— Якою є ваша методика навчання?

Викладаю, звісно, за допомогою книг, навчальних матеріалів, а також різних модальних формул. Тому що я вважаю, що з формулами матеріал краще запам'ятовується. Вивчаємо велику кількість слів – як їх читати, як писати. Мова треба постійно практикувати та збагачувати.

— Що найголовніше у успішному вивченні івриту?

Найголовніше – це практика. Вона дуже потрібна. У цій мові головне – розуміти закономірності у граматиці та словах, вловити їх. Кажуть, що іврит – важка мова. Але насправді російська – набагато складніше, особливо щодо граматики. Однак без того, щоб працювати над вивченням івриту і просто зазубривати деякі речі – все ж таки не обійтися. Але треба й практикуватися. Особливо – тим, хто хоче освоїти мову, щоб потім виїхати до Ізраїлю. Вони матимуть сильну основу. Ми вчимося за книгами, за допомогою яких успішно освоїли мову багато репатріантів (прим. етнічні євреї, які повертаються жити на історичну батьківщину). Дуже важливо, крім уроків, і самостійно вдосконалюватися, розмовляючи та спілкуючись на івриті. Тому моя методика не передбачає зацикленості лише на граматиці. Я наголошую на тому, що дійсно знадобиться: слова, літери, спілкування, читання, лист – ось це важливо. Без граматики, звісно, теж не можна обійтися. Ми вивчаємо її, але не настільки глибоко, як це роблять у ВНЗ. Пройшовши початковий курс івриту, студенти опанують базові навички – як писати, читати, говорити, розповідати про себе, спілкуватися, зможуть прочитати якусь маленьку статтю в газеті тощо. З цією базою вже можна працювати, практикуватись у мові. Або є можливість продовжити курс і вивчати іврит на наступному рівні.

— Багатьох людей, які бажають вивчити іврит, лякає те, що він кардинально відрізняється від української та російської. Та й писемність там зовсім інша. Чи складно його освоїти, як може здатися на перший погляд?

Ні, все не так страшно, як виглядає. Вже з першого уроку ми пишемо літери, одразу слухаємо, як вони звучать. Я подаю матеріал по блоках. Наприклад, розподіляю теми, групуючи літери, які схожі, або однаково звучать. Дуже грамотно також побудовано книгу, за якою ми вчимо, і таким чином нескладно зрозуміти те, що потрібно.

— Як ви мотивуєте студентів, яким важко дається мова?

Я намагаюся бути максимально терплячим. Ми постійно повторюємо матеріал, закріплюємо його, пишемо диктанти, я потім з кожним студентом сиджу і виправляю всі помилки. І все-таки треба багато речей вчити, навіть зубрити. Я говорю студентам, що треба присвячувати цьому хоча б по сорок хвилин на день. Можна перед сном чи з ранку. Раджу також приклеїти на холодильник листочки зі списками слів. Перед сніданком, наприклад, підійшов до холодильника: "О я вчора ці чотири слова не запам'ятав"... Ви постійно дивіться на них, і ці знання вже закріплюються - навіть на підсвідомому рівні.

— Ваші студенти дуже задоволені не лише отриманими знаннями, а й тим, що на ваших заняттях завжди легка, невимушена і дуже позитивна атмосфера. Як вам це вдається?

По-перше, я вважаю, що потрібно завжди себе налаштовувати на добре, позитивно ставиться до життя, і до уроків – у тому числі. Тому я будь-яку тему намагаюся перетворити на легку. Навіть якщо матеріал дуже важкий, я намагаюся не подавати його сухо, а зробити максимально цікавим і десь навіть смішним. Наприклад, можна зауважити, що є слова на івриті, які означають щось курйозне російською, або ми з групою вигадуємо якісь іноді смішні ситуації про те, як і де можна використовувати те чи інше слово.

— Кажуть, що людям із математичним складом розуму складніше дається вивчення іноземної мови…

У випадку з івритом все навпаки! Людям із технічним складом розуму легше, адже цю мову простіше освоїти за допомогою певних «формул». Я, наприклад, студентам даю таблиці, куди можна підставити будь-яке слово, корінь чи букву. І для них справді набагато простіше та легше освоювати все таким чином.

— Що відрізняє іврит від інших мов?

У івриту – дуже специфічна вимова. Він горловий, там літери звучні, тому треба звертати на це увагу. Я навчаю своїх студентів. Адже ті, хто їдуть до Ізраїлю з України, мають дуже специфічний акцент, говорячи на івриті. Тому протягом усіх занять ми опрацьовуємо, як правильно вимовляти кожну букву та фразу. Однак хочу наголосити, що дуже важливо також працювати вдома, навчати та виконувати домашні завдання.

— Що ви могли б розповісти тим, хто збирається їхати до Ізраїлю, про цю країну та людей, які там живуть?

Ізраїльтяни люблять природу, люблять гуляти, люблять родину. У нас дуже багато свят, майже щомісяця якесь бенкет зі своєю особливою традиційною їжею. І завжди на таких святах дуже відчувається сімейна атмосфера. Адже прийнято, що в ці дні збираються разом усі родичі: і тітки, і дядьки, і бабусі з дідусями, і двоюрідні брати та сестри… В Ізраїлі дуже великі сім'ї, іноді подружні пари мають по 10-12 дітей – здебільшого це віруючі люди. І взагалі можна сказати, що ізраїльтяни – досить дружний та комунікабельний народ.

— Скажіть, а окрім викладання та навчання, чи є у вас якісь ще хобі чи захоплення?

На жаль, зараз на це просто не лишається часу. Однак я дуже люблю тварин, і особливо собак. Вони були в мене з дитинства. Ось і зараз в Ізраїлі на мене чекає чотирилапий друг. Найбільше в цих тваринах мені подобається їхня вірність і відданість.