Інтерв'ю з Яною Кулагіною. Курси фінансового менеджменту та аналізу
Кулагіна Яна викладає у Курсорі понад 4 роки. За цей час вона змогла навчити велику кількість слухачів та прищепити любов до такої складної теми, як фінансовий облік. У нашому інтерв'ю ви ознайомитеся докладніше з цим викладачем.
Розкажіть, будь ласка, про ваш досвід роботи та освіту.
Я маю вищу економічну освіту, закінчила Міжрегіональну Академію Управління персоналом. З 19 років я працювала головним бухгалтером у Київміськбуді паралельно з навчанням. З 2000 року працюю фінансовим директором у великій міжнародній компанії. Сфера діяльності – це будівництво, промисловість та послуги сільського господарства. Потрапила туди завдяки співбесіді, яку проводили у 7 етапів. Мене брали на посаду від початку, але хотіли перевірити мої здібності.
Скільки часу ви вже викладаєте?
Тут, у «Курсорі» – майже чотири роки. І до цього ще три роки я працювала викладачем в інших центрах, навчала студентів фінансового аналізу, бухобліку, аудиту, МСФЗ та інших економічних напрямів.
Якими бачите перспективи своєї подальшої кар'єри?
Приймати пайову участь у бізнесі. Бути партнером у компанії. Адже це є максимумом кар'єрного зростання для фіндиректора у нашому напрямку.
Що дається зазвичай дається учням найважче?
Учні повинні знати бухоблік. Тут дається його теоретична частина. На заняттях ми виконуємо такі завдання, як побудова балансу та інші практичні речі. Іноді трапляється ситуація, коли приходять люди, які знають лише суху теорію бухгалтерського обліку, а досвіду вони не мають, і це не дуже добре. Адже лекції побудовано таким чином: теорія вивчається вдома, а практичні завдання, висновки – на заняттях.
Якщо учневі дуже складно дається матеріал, як ви з цим справляєтесь?
Найчастіше такі учні зазвичай займаються у групі, плюс індивідуально. До кожної людини слід шукати свій підхід.
Якими, на вашу думку, мають бути риси хорошого фінансового фахівця?
Він має ризикувати, але «з головою». Фінансовий директор – це та людина, яка може прийняти протягом десяти хвилин глобальне рішення, яке стосується її особисто або компанії. Він повинен міркувати роками, тижнями, днями. Є податкові питання, які вирішуються одразу. Як, наприклад, якщо мені власник фірми ставить запитання, я йому відповідаю через 15 хвилин. А не так, як іноді буває, особливо у державних структурах, коли бухгалтер вирішує проблеми тижнями та днями. Це не фахівець. Хороший фахівець – той, хто може прийняти правильне рішення для компанії та зробити це швидко.
Але все ж таки бувають ситуації, коли в роботі допускаються помилки. Як їх виправляти?
У мене помилок практично не відбувається, я над цим постійно працюю.
Як вам вдається уникати помилок, адже це складно?
У мене – фізико-математичний склад розуму. Кожну ситуацію «малюю» в голові. Тобто я будую фігури, використовуючи так зване образне мислення. Я не прописую щось на папері, а начебто подумки проектую модель. Мене цього прийому навчив мій викладач, який зараз мешкає в Англії.
Він був вашим наставником?
Так. Він навчав мене економіці багато років тому, але навіть зараз ми дуже добре дружимо. Для мене цей викладач – ідеал фахівця, якого я прагну. Поки що я не досягла його рівня, але намагаюся. Ця людина після 30 років ніколи не помилялася – ні в житті, ні у професійній діяльності. Нині йому 75 років. Ця людина пережила дуже багато. Двічі він втрачав усе і залишався без нічого. Проте зараз створив успішний бізнес у Англії. Він навчився своїх помилках. І зараз моделює кожну ситуацію в голові, таким чином шукаючи відповідь на всі питання, при чому дуже швидко і успішно. Це настільки унікальна людина – передати словами неможливо.
Яким є ваш головний секрет успіху в професії?
На кожну ситуацію маю три варіанти: план а), план б) і план в). Я завжди продумую те, як потрібно вчинити у випадку, якщо обставини обернуться певним чином. Мені так простіше. Тобто я прораховую, як правило, на 5 кроків уперед.
Це трохи нагадує шаховий принцип.
Так, я – шахіст. Це – моє хобі, ми часто збираємось із друзями у парку, щоб зіграти декілька партій. Або в онлайні граю через інтернет із хлопцями. Мені це подобається. Я практично завжди виграю. З 75 партій у мене лише один програш.
Я знаю, що ви також займалися художньою гімнастикою.
Так це так. Ми займалися в приватній школі. В основному, наша команда їздила на приватні чемпіонати, які організовували заможні люди. Також іноді ми влаштовували виступи у форматі шоу. Я займалася цим видом спорту 7 років.
Що дали вам заняття художньою гімнастикою?
Впевненість в собі. Для мене було важливо просто взяти участь та перемогти у змаганні. Не кому щось довести, а для самої себе. І я справді займала призові місця.
А які у вас ще є хобі та захоплення?
Люблю психологію, люблю читати, дуже люблю тварин.
А знання психології допомагає у житті, роботі та викладанні?
Психологія мені дуже допомагає. Завдяки їй я навчилася досить швидко розуміти людей. Зараз буквально через півгодини спілкування можу вже багато сказати про ту чи іншу особистість. Наприклад, де людина говорить правду, коли щось приховує, а коли бреше. На основній роботі для мого начальника найголовніший злочин – це брехня. Якщо він упіймав людину на неправді, це загрожує звільненням. Саме шеф навчив мене прийомам того, як визначити, чи хтось говорить правду, чи ні. Те саме зі студентами. Вони можуть говорити будь-що, але я досить добре бачу багато речей.
Ще ви згадали, що любите тварин. Які улюбленці живуть у вас вдома?
Дуже люблю собак. У батьківській хаті їх у нас живе аж п'ять. А тут, у Києві, у мене живуть змії. Багато хто бояться цих рептилій, а мені вони дуже подобаються. Потрібно знати, що змія завжди захищає місце, де вона живе, і «сім'ю». В умовах живої природи сім'я для неї – це насамперед потомство. Але в неволі вона може вважати сім'єю і свого господаря, тому ніколи не нападе на нього, а, навпаки, захищатиме. Однак у жодному разі не слід боятися змій. Навіть підсвідомий страх вони дуже добре відчувають і тоді, швидше за все, нападуть. А от якщо ставитись до зміїв позитивно, і коли вони ситно нагодовані – ці рептилії можуть бути чудовими екзотичними домашніми улюбленцями.