Податки та збори в Україні: бухгалтеру на замітку

У разі ринкових відносин податки держави грають найважливішу роль наповненні бюджету країни.  Їх збирання дозволяє органам державного управління виконувати свої функції, фінансувати соціальні програми.
У світі існує маса найрізноманітніших податкових платежів, їх форм та видів.  Що це таке податки?  Скільки видів податків та зборів існує?  Хто має їх платити, які права та обов'язки має платник податків?  Давайте з'ясуємо все по порядку.
Податок – це обов'язковий, безумовний та регулярний грошовий платіж, нецільового призначення та безеквівалентного характеру до певного бюджету.  Ми часто чуємо паралельно зі словом "податки", слово "збори".  Збори часто називають платою, відмінності зборів від податків полягають у наступному:
цільовий характер;
платник зборів сплачує за право здійснювати певний вид діяльності;
збір – плата право отримання певної вигоди, наприклад, від використання лісових ресурсів.
Загалом в Україні існує понад 20 видів податків та зборів.  Усі податки та збори за рівнем регулювання поділяються на загальнодержавні та місцеві.
Загальнодержавні податки та збори:
податок на прибуток підприємства (НВП);
податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
ПДВ;
акцизний збір;
збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
екологічний податок;
рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів територією України;
плата за використання надр;
плата за землю;
збір за використання радіочастотних ресурсів;
збір за спец.  використання водних ресурсів;
збір за використання лісових ресурсів;
фіксований сільськогосподарський податок;
збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;
мито;
збір у вигляді збільшення до чинного тарифу на електроенергію та тепло;
збір у вигляді збільшення до чинного тарифу на газ для всіх споживачів.
До місцевих податків і зборів відносяться:
податок на нерухомість, крім земельних ділянок;
єдиний соціальний внесок;
збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
збір за місце для паркування транспортних засобів;
туристичний збір.
У Податковому Кодексі є поняття Платник податку та Податковий агент.  Платник податку – це фізична чи юридична особа, резидент чи нерезидент України, яка має, отримує чи передає об'єкт оподаткування або здійснює операції, які є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України та зобов'язана сплатити податки чи збори.
Податковий агент – це особа, на яку Податковим Кодексом покладено обов'язки з розрахунку, утримання з доходу та перерахування податку до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податку.  Податковий Кодекс прирівнює податкового агента до платника податку та дає йому ті ж права, що й платнику податку.
Звісно, платники податків мають свої обов'язки та права.  Найперше обов'язок кожного платника податків – це постановка на облік.  А далі виникають такі обов'язки: розрахунок сум податків, подання звітності до органів ДПІ, своєчасна та повна оплата сум податків та зборів, надання повної та достовірної інформації, дотримання норм податкового законодавства, своєчасні, правдиві відповіді на запити контролюючих органів.  Платники податків мають право на інформацію, податкові пільги, відстрочення або розстрочення суми податкових платежів, нерозголошення інформації без письмового дозволу платника податків, оскарження результатів податкових перевірок, право бути присутніми під час перевірки та інші права, передбачені законом.
Зрозуміло, що й податкові органи також мають свої права.  До них відносять: запрошення платників податків на перевірки, отримання копій документів платників та їхньої інформації, у тому числі від державних та недержавних установ;  отримання та прийом електронної документації, контроль за дотриманням законодавства, контроль за розрахунками, доступ до приміщень та територій платників податків, залучення інших кваліфікованих фахівців під час перевірок, вимога усунення знайдених порушень та помилок, встановлення сум податкових зобов'язань та штрафних санкцій, а також інші права, передбачені  Податковим кодексом.