Один за всіх. Як одна людина виконує обов'язки кількох

            Нерідко можна спостерігати ситуацію, коли один працівник, формально чи ні, виконує обов'язки кількох працівників. Посадова інструкція у нього досить велика, а обов'язки, позначені в ній, розпливчасті. Наприклад, секретар не тільки веде ділове листування та організовує роботу офісу, а й займається обліком, документообігом і навіть набором та навчанням співробітників. Чи спроба це керівництво заощадити? Чим може обернутися виконання багатьох різнофункціональних завдань однією людиною для підприємства?

            Розглянемо для початку, за яких обставин спостерігається таке явище. Це буває у трьох випадках. Перший, найпоширеніший – це бажання керівника заощадити. Замість того, щоб найняти кількох кваліфікованих спеціалістів та сплачувати їм відповідні зарплати, керівник приймає на роботу одного і, найчастіше, платить цій людині мізерну плату, вимагаючи, однак, повної віддачі. Зрозуміло, це позначається на роботі всього підприємства, оскільки це не той випадок, коли кількість прямо пропорційна до якості. Співробітники, на яких покладено додаткові обов'язки, зазвичай не затримуються на цій роботі, що тягне за собою плинність кадрів та витрати на їх пошук та навчання. Для самого ж фахівця бути «усім і вся» – неоціненний досвід, який допоможе йому надалі визначитися з тим, які завдання йому найбільше підходять.

            Друга обставина, що сприяє несправедливому покладенню додаткових обов'язків, народжується у самому колективі. Зазвичай співробітники відразу бачать, кому можна зіпхнути власну роботу, і успішно цим користуються, поступово навантажуючи своїми обов'язками одного. Це частіше відбувається в офісах, де всі співробітники працюють на загальний результат, а не мають конкретних функціональних обов'язків. У такому офісі створюється видимість роботи, яку робить одна людина, а зарплату одержують кілька. Що цікаво, так це те, що у разі помилки відповідальність, на додаток до чужої роботи, лягає на плечі тієї ж тягової конячки… У такому ритмі працівники, так само як і в першому випадку, довго не витримують і покидають колектив, який починає шукати нову "жертву".