логістика

Починаючи організовувати збут своєї продукції, кожне підприємство обов'язково стикається з необхідністю співробітництва з різними посередниками. Канали розподілу продукції, тобто шляхи, якими проходить продукція перед тим, як вона потрапить до споживача, можуть бути як дуже короткими, так і дуже довгими. Це залежить від виду товару та характеру діяльності компанії.

Виробниче планування – це функція керівництва компанією, що передбачає складання короткострокових, середньострокових і довгострокових планів, визначення оптимального рівня виробництва та прогнозування збуту задля досягнення тактичних і стратегічних цілей підприємства.

Починаючи зовнішньоекономічну діяльність, кожне підприємство стикається з необхідністю пошуку та вибору зарубіжних партнерів – покупців, дистриб'юторів, постачальників та інвесторів. Ці завдання зовсім різні, вони відрізняються за рівнем ризиків, складністю вирішення проблеми та часу, який менеджери витрачають на пошук. Проте, у всіх цих випадках використовуються одні й самі методи.

Одним з найважливіших обов'язків менеджера з логістики є збір інформації про експедиторів і перевізників, постачальників та дистриб'юторів з метою оцінити їх надійність та зробити висновки про доцільність роботи з ними. Менеджери також вимагають у експедиторів передбачувану вартість перевезення конкретного вантажу за певним маршрутом. У свою чергу, транспортні компанії надсилають до відділу логістики свої комерційні пропозиції.

Кожній компанії доводиться звертатися до перевізників чи експедиторів, які здійснюють чи організовують перевезення вантажів, тобто товарів, які це підприємство закуповує чи продає.  Особливо це актуально для зовнішньоекономічної діяльності, оскільки перевезення вантажів у такому разі потребує отримання спеціальних ліцензій, сертифікатів та дозволів.  Це робить перевезення міжнародних вантажів власним транспортом торгової чи виробничої компанії практично неможливими чи економічно недоцільними.
У будь-якому випадку при перевезенні вантажів може виникати безліч різних ризиків, починаючи від псування або втрати товару в дорозі і закінчуючи простоями та додатковими витратами.  Ступінь ризикованості таких перевезень залежить від складності та відстані доставки вантажів та кількості видів транспорту, що беруть участь у цьому процесі.  Тому обов'язково потрібно підписувати договір між вантажовідправником та перевізником та врахувати у ньому та в інших документах усі нюанси, які регулюють відповідальність, права та обов'язки сторін, а також визначають вартість послуг та інші витрати, які можуть виникнути на кожному етапі перевезення.
Договір перевезення вантажів
Перед тим, як вибрати перевізника та укласти з ним контракт, менеджери з логістики обов'язково з'ясовують загальну вартість контракту, включаючи всі витрати, які можуть виникнути.  Вони складаються не лише з базової вартості перевезення конкретного вантажу певним транспортом та за обумовленим маршрутом.  Є багато інших витрат, пов'язаних з такими операціями, як перевантаження та зберігання в порту, митне оформлення вантажів та оплата необхідних митних платежів.
Крім того, у договорі повинні бути детально розписані всі страхові випадки, які можуть виникнути: простий машини понад 24 або 48 годин, зберігання в порту понад 7 або 10 днів з вини відправника вантажу або вантажоодержувача, демередж і детеншн контейнера.  При цьому різні компанії вказують різні тарифи за цими додатковими платежами та різні терміни простою машини або обладнання, які входять до базової ставки і не вимагають оплати.
І ще один дуже важливий нюанс: без додаткового запиту менеджера транспортні компанії можуть ці випадки не згадувати, вказати лише основну вартість оплати послуг та виставити рахунок за додаткові витрати після здійснення доставки вантажу.  Тому дуже важливо з'ясувати всі ці деталі та розписати їх у специфікації чи доповненні до договору.  Також дуже важливо укласти договір страхування та вказати відповідальність перевізника у разі втрати, пошкодження чи псування вантажу з його вини.
Супровідні документи
При перевезеннях вантажів відповідальність від відправника вантажу до перевізника і від перевізника до одержувача вантажу переходить в момент прийому і передачі товару.  Тому правильного оформлення товаросупровідних документів та повної вказівки всієї необхідної інформації в них сторони приділяють особливу увагу.  Отже, під час перевезення вантажу всередині країни головними документами є: товарно-транспортна накладна;
шляховий лист;
договір на перевезення;
акт приймання-передачі вантажу.  У цьому документі є спеціальна графа, в якій мають бути детально розписані вид та стан упаковки.
Також до вантажу можуть прикладатися рахунок-фактура, договір між постачальником та покупцем та сертифікати на продукції, але ці документи не є обов'язковими.
А ось при міжнародних перевезеннях до вантажу обов'язково додаються такі документи:
інвойс або проформа-інвойс;
пакувальний лист;
копія договору між постачальником та покупцем;
експортна декларація;
сертифікат походження товару;
TIR Carnet чи книжка МДП;
CMR при автомобільних перевезеннях, авіанакладна при повітряних перевезеннях, залізнична накладна при однойменному транспорті або коносамент при морських перевезеннях.  Саме у цих документах можуть робитися відповідні позначки у разі пошкодження упаковки вантажу або його неналежного стану.  Ці документи можуть бути підставою для пред'явлення претензії постачальнику, і перевізник може зняти з себе відповідальність за пошкодження вантажу, які були вже в момент навантаження.
Кожна з цих накладних повинна містити інформацію про вантаж, такі як його найменування, митний код, кількість місць, вага брутто та обсяг, а також адреси та реквізити відправника вантажу, перевізника та вантажоодержувача.  Вони виписуються перевізником та підтверджують факт прийому-передачі вантажу.
Перевезення вантажів – складний процес, у якому можуть виникнути безліч непередбачуваних ситуацій, які можуть спричинити додаткові витрати.  Тому для кожної зі сторін дуже важливо правильно оформити договір на перевезення вантажу та супровідні документи на нього, як можна детальніше вказавши всі деталі.  Це дасть можливість надалі уникнути непорозумінь та двозначного тлумачення різних ситуацій.

Кожен міжнародний вантаж на своєму шляху проходить три етапи митного оформлення: експортне очищення, яке в логістичному та брокерському середовищі називається затаможкою; проходження кордону; та імпортне очищення, так звану розмитнення. При цьому є кілька документів, які знадобляться на будь-якому етапі кожної компанії, яка займається зовнішньоекономічною діяльністю.

Починаючи зовнішньоекономічну діяльність, чи, як у професійному середовищі, організовуючи імпорт чи експорт «з нуля», кожна компанія зіштовхується з вибором митного брокера. Важливість цього вибору неможливо переоцінити – від того, як швидко та правильно будуть оформлені документи на митниці, залежить оперативність та успішність роботи підприємства. Якщо вантажі та машини затримуватимуться на митниці, це призведе не лише до простоїв, а й до значних незапланованих витрат.

При міжнародних перевезеннях вантажів, особливо у далекі відстані, зазвичай є можливість використання різних видів транспорту чи поєднання кількох видів транспорту під час доставки однієї й тієї ж вантажу, тобто мультимодальних перевезень.

Складське господарство – важлива частина будь-якого підприємства, від ефективності роботи складського персоналу залежать усі процеси та системи компанії.  Складське господарство включає комплекс складів, які приймають сировину від постачальників, здійснюють облік, відбір та зберігання вантажів, організовують упаковку, сортування та відвантаження до виробника готової продукції.  На склад також надходить, зберігається, переміщається і потім відпускається з нього паливо, інструменти, обладнання та запчастини.
Роль та структура складського господарства
Загалом складське господарство має забезпечувати оптимальний режим роботи всіх цехів та підрозділів підприємства, без простоїв та великої кількості заморожених запасів.  Ця функція складського комплексу безпосередньо пов'язана з підрозділом постачання, логістики та збуту.  Ці служби спільними зусиллями повинні забезпечити оптимальний склад та кількість ресурсів, необхідних для підприємства, враховуючи попит та пропозицію на продукцію, та в результаті забезпечити мінімізацію витрат на постачання та переробку запасів.
Складський персонал також повинен стежити за станом та умовами зберігання вантажів на складі – підтримувати оптимальну температуру та вологість для даної продукції, стежити, щоб вона була складена акуратно, утримувалась у чистоті та точно знати, що де знаходиться.  Дуже важливо також виключити нестачу, псування, втрати чи пересортування товарів.
Складське господарство підприємства складається з комплексу складів, які зазвичай знаходяться у безпосередній близькості від цехів виробничого підприємства;  від офісу компанії, якщо йдеться про торгову фірму або від споживачів, якщо оптові бази розташовані неподалік магазинів на підприємствах роздрібної торгівлі.
Зазвичай на великому підприємстві організовується також мережа залізничних колій та автомобільних доріг для зручного під'їзду та навантаження готової продукції безпосередньо у вагони товарних поїздів або у вантажівки для доставки посереднику чи споживачеві.  Ці комунікації можуть використовуватися також для зручного вивантаження сировини, напівфабрикатів, інструментів чи обладнання безпосередньо на склад заводу чи фабрики.
Для того щоб можна було оптимізувати витрати компанії, склади повинні ефективно функціонувати.  Складські приміщення повинні використовуватися в повному обсязі, тобто від підлоги до стелі, склади повинні бути укомплектовані відповідними стелажами найвищої якості та необхідною технікою, як-от навантажувачі, штабелери, візки.  Без цієї техніки неможливо буде організувати швидку, безпечну та ефективну роботу складу.  Важливо також забезпечити асортимент необхідної тари та упаковки, яка ідеально підходить для цього виду продукції, сировини або матеріалів.  Велике значення має також кваліфікація персоналу, злагодженість роботи та здорова атмосфера у колективі.
Складський персонал та показники ефективності його роботи
До складського персоналу відносяться завідувачі складів, товарознавці, комірники, водії навантажувачів, пакувальники, фасувальники, маркувальники та вантажники.  Ефективність цих працівників вимірюється такими показниками, як рентабельність, продуктивність праці, трудомісткість праці, втрати робочого дня протягом дня.  Візуально неефективність роботи складу показують такі недоліки як пересортиця, псування матеріальних цінностей, простої, злодійство, висока плинність кадрів.
Управління персоналом та шляхи підвищення його ефективності
Для того щоб складська система працювала ефективно, потрібно забезпечити правильну систему мотивації співробітників, поділ праці між різними працівниками складу та їх кооперацію.  Якщо оплата праці залежатиме від її результатів, можна досягти суттєвого підвищення продуктивності праці.  Важливо також часто проводити інвентаризації, ревізії, щоб уникнути помилок при підрахунку товару та в документації, але робити це так, щоб не заважати роботі складу.
Мають значення та моральні стимули – система заохочень, премій, дипломів та нагород, гарна якісна уніформа.  Якщо керівництву вдасться створити атмосферу змагання в колективі, співробітники самі надихатимуть і стимулюватимуть один одного до продуктивної роботи.  Важливим є і соціальний пакет – відпустки, обіди, оплата лікарняних та різні пільги.  Ще важливіше для керівництва компанії та підприємства загалом організувати навчання складського персоналу, підвищення його кваліфікації та заохочувати прагнення кожного співробітника до особистого, професійного та кар'єрного зростання.
У той же час співробітники складу не будуть ефективно працювати без постійного контролю.  У цьому вся дуже допомагає автоматизація системи управління, зокрема використання у роботі програми 1:С Логістика: Управління складом.  Вона спрощує та прискорює облік товарно-матеріальних цінностей та складських операцій.  Але найефективніше буде безпосередня присутність та контроль керівництва за діяльністю співробітників складу.
Чітке і злагоджене функціонування складського господарства має значення для діяльності підприємства.  Якщо транспорт не буде швидко та безперешкодно під'їжджати до складських приміщень, відвантаження та навантаження не здійснюватиметься швидко, а складування та облік товарів не виконуватиметься оперативно та в повному порядку, підприємство не зможе ефективно працювати та зазнаватиме збитків.  Тому складський персонал є важливою ланкою в ланцюзі логістики та організації роботи підприємства загалом.

Логістика - важлива сфера діяльності підприємства.  Вона пов'язана із закупівлею, транспортуванням, розмитненням, складуванням, зберіганням товарно-матеріальних цінностей, а також з просуванням готової продукції від виробника до кінцевого споживача.  Всі ці операції пов'язані з великими фінансовими витратами, які мають чітко плануватися, тому що від їхньої ефективності залежить, наскільки прибутковою та успішною буде робота компанії чи підприємства загалом.
Відділ логістики, який знає як питання закупівлі, так і збуту, дуже тісно співпрацює з фінансовим відділом.  І навіть виконує деякі функції, пов'язані зі складанням планів майбутніх витрат, прогнозом грошових надходжень від реалізації товарів та аналізом фінансових результатів діяльності за конкретними ділянками роботи відділу або за конкретним асортиментом продукції.
Планування витрат на закупівлю продукції
У функції менеджера з логістики, який займається закупівлею товарів, сировини, матеріалів чи обладнання входить складання планів та прогнозів закупівлі, а також безпосереднє складання графіка оплат постачальникам за продукцію, що рекомендується для виконання фінансового відділу чи бухгалтерії.
Насамперед менеджер з імпорту або закупівель аналізує запаси продукції на складі, їх витрату за певний період та оборотність і робить прогноз майбутнього замовлення, виходячи з фінансової ефективності поставки даного асортименту продукції у певних кількостях.  Зазвичай ці дані у повному обсязі можна отримати у програмі 1:С Бухгалтерія, 1:С Підприємство або 1:С Управління торгівлею, а потім їх обробляють у Excel.  Перед тим, як зробити замовлення, менеджер обов'язково отримує цінову пропозицію або прайс-лист постачальника та розраховує собівартість продукції з огляду на всі транспортні витрати, податки, митні витрати та інші платежі.
Ризики додаткових витрат
Оскільки логістика пов'язана з численними ризиками, тим більше в умовах нестабільної економіки, інфляції, різких змін курсів валют, менеджеру не завжди вдається абсолютно чітко спрогнозувати собівартість і досягти того, щоб реальні витрати не перевищували запланованих.
Наприклад, вартість товару може збільшитись у разі зміни курсу іноземної валюти, виникнення незапланованих витрат на зберігання або перевантаження продукції в дорозі.  Також планка витрат може піднятися через зростання витрат, пов'язаних із митним оформленням вантажів – збільшенням суми ввізного мита, простоєм транспорту під час розмитнення та інших непередбачених ситуацій.
Водночас для нормального функціонування підприємства собівартість продукції, а також витрати на її закупівлю та перевезення мають бути чітко сплановані та їх потрібно дотримуватись.  Інакше підприємство не зможе працювати, продавати продукцію та підтримувати її конкурентоспроможність та стабільний купівельний попит.  У цьому полягає мистецтво та величезна відповідальність менеджера з логістики, який має все передбачити, проаналізувати всі можливі ризики наперед та придумати, як їх уникнути.  Наприклад, у собівартості продукції завжди закладається певний відсоток такий випадок, і навіть в кожного менеджера існує безліч своїх рецептів вирішення цієї проблеми.
Складання графіка оплат
Після проведення переговорів з постачальниками, обговорення всіх можливостей отримання знижок на товар і вигідніших для компанії умов платежу, менеджер з логістики або закупівель робить замовлення постачальнику.  Звичайно, необхідно також узгодити це замовлення з керівництвом підприємства та, можливо, з відділом продажів.
Отримуючи інвойс або проформа інвойс від постачальника, менеджер віддає цей документ до бухгалтерії для оплати необхідної суми, у разі імпортних закупівель додає контракт.
Якщо закупівлі здійснюються за передоплатою, вона має бути внесена якнайшвидше.  Якщо в бухгалтерії немає необхідної суми, відвантаження продукції буде затримуватися і на підприємстві можуть виникнути простої.  Тому дуже часто від менеджерів вимагають складання прогнозів чи планів видатків на майбутній період.
Якщо договір передбачає відстрочку платежу, товар буде відвантажено вчасно, але за певний період (зазвичай 30 чи 60 днів) потрібно буде обумовлену суму постачальнику виплатити.  Тому менеджер пише для бухгалтерії суму замовлення та розраховує дату, коли її потрібно сплатити.
Така ж ситуація і з платежами перевізникам та експедиторам.  Відповідно до домовленості менеджер з логістики планує необхідні виплати та контролює, як вони здійснюються.  Щодо митних платежів, вони мають бути спрямовані на рахунок регіональної митниці до приходу вантажу.  Тільки в такому випадку можна буде оформити необхідні документи та списати необхідну суму після прибуття товару на місце призначення.  Тому менеджер розраховує цю суму за кілька днів до надходження вантажу, передає дані до бухгалтерії та стежить за тим, щоб вона була сплачена не раніше і не пізніше ніж потрібно.
Витрати просування продукції
Менеджери зі збуту чи керівники відповідних департаментів становлять стратегічні плани розвитку, пов'язані з виходом нові ринки, стимулюванням попиту продукцію та створенням дилерської мережі.  Відповідно до цього формується бюджет на розвиток, кошти з якого виділяються в міру проходження певних етапів та прогнозуються віддача від цих дій, фінансові результати, які мають бути отримані у конкретні терміни.
Отже, логістика, як у сфері закупівель, і області збуту, тісно пов'язані з фінансовим плануванням.  Ці функції що неспроможні здійснюватися у відриві друг від друга, лише у тісному взаємодії вони забезпечують ефективність діяльності підприємства у цілому.

Логістичний ланцюг - це широке поняття, яке включає всю сукупність процесів при постачанні сировини, комплектуючих та обладнання на підприємство, їх рух, облік та переробку всередині компанії, а також весь шлях, який проходить готова продукція від виробництва до кінцевого споживача.

FIATA (ФІАТА) – це міжнародна організація, яка об'єднує експедиторів зі 150 країн світу та регулює відносини в галузі морських, автомобільних та повітряних перевезень.  Ця неурядова організація була заснована в 1926 році і має велику вагу в різних регулюючих міжнародних організаціях як консультант.
ФІАТА займається розробкою стандартів професійного навчання експедиторів та затвердженням програм навчання, за якими проводяться спеціалізовані курси у різних країнах.  До того ж вона видає бюлетень «FIATA Review», який містить звіти про діяльність організації, проведення міжнародних виставок, конференцій, актуальні статті на тематику галузі та іншу важливу інформацію.  Крім цього, щорічно вона друкує список усіх компаній, які є членами цієї організації, що стає для них найнадійнішою рекламою та підтвердженням їхнього статусу.
Вступити до FIATA непросто.  Для цього потрібно отримати рекомендацію асоціації міжнародних експедиторів своєї країни та позитивне рішення Президії організації.  В Україні, наприклад, такою асоціацією є АМЕУ.  Національні асоціації розглядають заяви компаній та показники їх господарської діяльності та проводять суворий відбір претендентів.  Заяви приймають лише від тих компаній, які пройшли навчання за програмою ФІАТА та отримали відповідний диплом.  Натомість, крім статусу та іміджу надійної компанії, члени організації отримують також спеціалізовану актуальну інформацію, можливість розміщувати свою рекламу у виданнях ФІАТА, можливість використання логотипу організації у своєму листуванні та в своїй рекламі та індивідуальні консультації та послуги на запит.
Документи FIATA
FIATA також розробляє уніфіковані документи, які регулюють відносини між відправником вантажу, перевізником і експедитором, прискорюють і спрощують доставку вантажів.  Ці документи також прискорюють оплату вантажу покупцем і забезпечують додаткові гарантії збереження товару, оскільки деякі з цих документів пред'являються відправником вантажу до банку як додаткового підтвердження відвантаження.  Ці документи є обов'язковими.  Експедитор може видавати розписки про прийом вантажу у довільній або розробленій самостійно формі, але при цьому не буде жодних гарантій, що такі документи будуть складені грамотно, і при цьому можуть виникати суперечності між сторонами цього договору.
Документи FIATA були розроблені з 60-х по 80-ті роки, але в країнах колишнього СРСР вони почали видаватися національними асоціаціями лише з кінця 90-х років та їх використання в експедиторській практиці все ще є новим та незвичним.
Дозволяючи певним експедиторам видавати розроблені нею документи, ФІАТ підтверджує якість послуг, які надає ця компанія, гарантує надійність перевезення вантажів і підтверджує позитивну репутацію експедитора.
До документів FIATA, що найчастіше використовуються, відносяться:
Сертифікат отримання вантажу або експедиторська розписка FCR.  Вона є першим документом, розробленим FIATA, і була ухвалена ще в 1955 році.  Видаючи таку розписку, експедитор бере на себе всю відповідальність за стан вантажу та за дії перевізників.  Цей документ є гарантією для покупця, що вантаж вже знаходиться в зоні відповідальності експедитора і може пред'являтися продавцем до банку для отримання оплати за товар на інкасо або за акредитивом.
Сертифікат транспортування FCT.  Цей документ дуже схожий на попередній, але різниця полягає в тому, що він має бути наданий покупцем для отримання вантажу.
Інструкція з експедиції FFI.  Вона заповнюється клієнтом і є спрощеною формою замовлення.
Мультимодальний коносамент FBL.  При цьому експедитор виступає перевізником та несе повну відповідальність у разі втрати чи пошкодження вантажу у дорозі.
Заповнюючи ці або інші документи FIATA, експедитор повинен чітко дотримуватись інструкцій організації.  Наприклад, він повинен дуже докладно описувати стан вантажу та упаковки для того, щоб уникнути суперечок та розбіжностей у майбутньому.
Документи FIATA та страхування вантажів
Видаючи відправнику документ або розписку FIATA, експедитор бере на себе повну відповідальність за збереження вантажів, за дії всіх перевізників та інших осіб, які беруть участь у процесі транспортування вантажу.  У деяких випадках, наприклад, при морських перевезеннях розмір цієї відповідальності обмежений конкретними сумами, які залежать від суми фрахту або вартості вантажу.  У свою чергу експедитори повинні страхувати свою відповідальність.  Поліс страхування експедитора є обов'язковим документом та його наявність перевіряється національними асоціаціями.
Таким чином документи FIATA дають додаткові гарантії як власникам вантажу, так і експедитору.  Експортер або імпортер, укладаючи контракт із транспортною компанією – членом FIATA, може бути впевнений у високій якості послуг вантажоперевезення, у високій кваліфікації експедитора, а також у тому, що вся відповідальність за вантаж лежить на цій транспортній компанії.  У свою чергу експедитори теж захищені від непередбачених витрат у разі нестандартних ситуацій.

Товарні запаси – це частина матеріалів чи товарів підприємства, що знаходяться на складах компанії чи фірми, у дорозі, у магазинах чи базах.  Вони потрібні для того, щоб продукція продавалася без перерв і збоїв, попит на неї був стабільним і покупці не пішли до конкурентів.
Дуже важливо забезпечити наявність необхідного асортименту товарів, які мають попит у даний момент.  Якщо товару в магазині не буде, покупці не зможуть його купити і компанія втратить прибуток.  З іншого боку, товарні запаси – це оборотні кошти, які виводяться з виробництва, «заморожуються» і використовуються за призначенням якийсь час.  Якщо вивести ці кошти з обігу, їх можна буде вигідно вкласти та отримати додатковий прибуток.
Тому оптимізація товарних запасів – важливе завдання, яке щодня вирішується кожному підприємстві.  У неї немає однозначного рішення, методи оптимізації запасів досить складні та багатогранні.  Потрібно враховувати численні фактори, такі як сезонність попиту, нерівномірність темпів виробництва, зміна попиту у різний час з різних причин, необхідність створення страхових (гарантійних) запасів та багато інших.
Шляхи прискорення оборотності товарних запасів
У будь-якому випадку компанії та підприємства зацікавлені в тому, щоб товарні запаси оберталися якнайшвидше.  Для досягнення цієї мети є кілька шляхів.
Прискорити оборотність можна за рахунок покращення системи планування, транспортування, складування, пакування, огляду, відвантаження та документального оформлення вантажів.
Можна досягти кращих умов розрахунків із постачальниками.  Наприклад, домовитися з ними про відстрочку платежу тривалий термін, зазвичай може становити 30, 60 чи 90 днів.  Дійсно, в більшості випадків відстрочка платежу – це дуже вигідна для покупця умова, і всі великі компанії прагнуть отримати його.  Однак за деяких обставин така домовленість може призвести до серйозних збитків.
Під час закупівлі за кордоном існує ризик зміни курсу обміну валют.  Якщо обмінний курс раптово зміниться і фахівці компанії не зможуть заздалегідь цього передбачити, а така можливість досить велика, то фірма може зазнати збитків.
Як не дивно, але виходить, що в такій ситуації менше ризикують компанії-імпортери, які купують товар за передоплатою.  Вони вже заплатили гроші за товар постачальнику та можуть точно розрахувати собівартість продукції.  Ті ж фірми, які домовляються про відстрочку платежу, ризикують закласти в ціну товару валютний курс без урахування його підвищення та зазнати збитків.  Втім, це стосується лише імпортних закупівель і лише за умов нестабільності обмінного курсу валют.
При розрахунках із покупцями краще якнайшвидше отримати від них гроші і компанії завжди цього прагнуть.  Вони намагаються уникнути дебіторської заборгованості, тобто відвантаження товару покупцям у борг, прагнуть працювати за передоплатою і навіть якнайчастіше забирати торгову виручку в магазинах, тобто проводити інкасацію.
Види товарних запасів
Існує кілька видів товарних запасів, і залежно від цього змінюються методи їх планування.
Поточні запаси – це продукція, яка безпосередньо знаходиться в магазині.  Для того, щоб оптимізувати ці запаси, потрібно частіше завозити продукцію до магазину та аналізувати зміну поточного попиту, тобто скільки одиниць якої продукції було куплено у період.
Підготовчі запаси – це та частина поточних запасів, які вимагають передпродажної підготовки, тобто упаковки, комплектації, навантаження, відбірки зі складу тощо.  Оптимізувати їх можна, зменшивши час, який необхідний виконання цих операцій, тобто автоматизувати процес, збільшити кількість людей, які цим займаються чи підвищити їх кваліфікацію.
Сезонні запаси утворюються при сезонному характері виробництва, транспортування або за яскраво виражених сезонних змін попиту.  Вони характерні для сільськогосподарського виробництва, наприклад, вирощування овочів та фруктів, виробництва цукру;  будівництва, лісозаготівельної галузі та при перевезеннях річковим транспортом.  Підприємства створюють запаси цієї продукції на своїх складах під час сезонних перебоїв із їх постачанням.  Для галузей з яскраво вираженими сезонними змінами попиту, таких як пошиття одягу, пивоваріння, характерне прогнозування попиту з використанням сезонного коефіцієнта, сезонні акції та зниження цін.
Страхові запаси створюються у разі непередбачених обставин, як-от різке збільшення попиту, перебоїв з поставками.  Їх розмір залежить від періодичності поставок чи стабільності виробництва.
Запаси в дорозі – це запаси продукції, які транспортуються від виробника до покупця.  Найдовше такі запаси транспортуватимуться під час експорту, особливо під час доставки морським транспортом.  У будь-якому випадку, кожна компанія прагне зниження цього часу, щоб уникнути можливих затримок поставок.
Товарні запаси необхідні, та їх обсягами потрібно правильно управляти, наскільки можна зводячи зайві запаси до мінімуму.  Оптимізація товарних запасів може бути заснована на раціоналізації виробничих та транспортних процесів, а також на аналізі та прогнозуванні попиту.

Процедура МДП, що означає міжнародні дорожні перевезення, застосовується при автомобільних перевезеннях, якщо вантажівка має намір перетнути хоча б один кордон.  Вона більш відома і позначається у багатьох документах як TIR (Transports internationaux routiers).  Сенс її полягає в тому, що машина може проїжджати територією всіх країн, які перебувають у неї на шляху, не оплачуючи щоразу заставу митних платежів, страхування на території кожної країни та інших виплат.
Ця процедура визначається міжнародною конвенцією МДП, яка була підписана в Женеві у 1975 році та діє на території всіх країн, що до неї приєдналися.  До них належать 58 країн, у тому числі всі країни ЄС, а також Білорусь, Російська Федерація, Україна, Йорданія, Туреччина та Іран.  Процедура МДП не є обов'язковою для перевізника, вантаж може доїхати до місця призначення та пройти необхідні митні процедури на всіх межах на підставі інвойсу на товар (або проформа-інвойсу) та товарно-транспортної накладної CMR.  Але ця міжнародна система гарантій спрощує митні процедури, а саме, скасовує необхідність митного огляду вантажу на кожному кордоні і, таким чином, час у дорозі та труднощі, з якими може зіткнутися перевізник.
Переваги МДП
Незважаючи на те, що оформлення книжки МДП для замовників послуг міжнародних перевезень вантажів (імпортерів або експортерів) потребує невеликих додаткових витрат, ця процедура має низку безперечних переваг.  Вона надає митним органам всіх країн-учасниць конвенції гарантії сплати мит та зборів перевізником, скасовує необхідність фізичного огляду вантажу на кордонах транзитних країн, гарантує точність уніфікованої інформації, зазначеної у книзі МДП.
Для перевізників ця процедура спрощує та прискорює перевезення вантажу через декілька країн, зменшує час очікування на кордоні та спрощує документацію.  Для імпортерів та експортерів вона надає можливість оперативнішого постачання автомобільним транспортом, що буває важливо, коли вантаж потрібен терміново, але бюджет не дозволяє везти його авіаційним транспортом.  Власникам вантажу також набагато надійніше оформляти перевезення за цією процедурою, оскільки вона дає гарантію, що товар не буде перевантажений у дорозі, машина пройде до місця призначення запечатана спеціальними пломбами.  Їм також надається більш повне та гарантоване страхування не тільки на випадок ушкодження митних пломб, псування чи пошкодження майна у дорозі, а й від різних митних ризиків.
Книга МДП
Книга МДП або TIR Carnet є транспортним документом спеціальної форми.  Він може включати від чотирьох до двадцяти сторінок залежно від того, через скільки країн проїжджатиме транзитний вантаж.  Формат цього документа трохи більше, ніж А4, і має помітну жовту обкладинку.  Усередині книжка складається з набору білих і зелених відривних листів, кожен із яких відривається митними органами кожної з транзитних країн;  при цьому на корінці робляться спеціальні записи або позначки.  Білий лист відривається при в'їзді до кожної транзитної країни, а зелений - при виїзді.  Книга МДП відкривається митним органом країни-відправника, дійсна до завершення митного оформлення країни призначення, після чого вважається закритою.  Утримувачем книжки МДП вважається перевізник, а об'єктом страхування – його відповідальність у разі несплати податкових зборів та мит або пошкодження вантажу у дорозі.
Технічні вимоги до транспортних засобів під час процедури МДП
До контейнерів та вантажівок, що допускаються до перевезення вантажів із використанням МДП, пред'являються підвищені технічні вимоги.  Вантажівки можуть бути з жорсткими стінками або з брезенту, але вони повинні щільно закриватися та гарантувати цілісність вантажу, а також не мати жодних потайних відділень.  Контейнери також повинні бути міцними та з'єднуватися за допомогою спеціальних кріпильних деталей.  Технічні характеристики транспортних засобів, що допускаються до перевезення за процедурою МДП, розписані в конвенції аж до гвоздика, і вони жорстко контролюються Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП).
Важковагові та громіздкі вантажі
Важковагові та негабаритні вантажі, наприклад, легкові автомобілі, техніка та обладнання, які не поміщаються у стандартну вантажівку або контейнер, можуть перевозитися без пломб та печаток.  У цьому випадку на кожному аркуші книги МДП робиться відповідна позначка французькою та англійською мовами.
Забезпечення гарантій МДП
З використанням процедури МДП страхування забезпечує як страхова компанія, а й АСМАП.  Вона укладає договір із надійною державною компанією, контролює технічний стан транспортних засобів та кваліфікацію перевізників.  До речі, саме ця асоціація видає книжки МДП у країнах СНД та колишнього СРСР і є гарантом сплати мит та зборів перевізниками.
Процедура МДП дає перевізникам та власникам вантажів переваги не лише спрощеного та прискореного митного оформлення під час проходження кордонів транзитних країн.  Вона передбачає підвищені вимоги до вантажівок, контейнерів та перевізників, і більш забезпечені страхові гарантії.  А це означає, що ризики, які обов'язково будуть присутні під час міжнародних перевезень, значно знижуються.

Кожне підприємство прагне зниження собівартості продукції з допомогою оптимізації витрат, зокрема і логістику.  Це потрібно, щоб стимулювати підвищення попиту товар, підвищити його конкурентоспроможність, збільшити прибуток підприємства.  Логістичні витрати, тобто витрати, пов'язані із закупівлею сировини та матеріалів та їх транспортуванням, митним очищенням та складуванням, а також зі збутом готової продукції та їх доведення до споживача, займають провідне місце.  Їхня частка в собівартості може становити в середньому від 15 до 25%.
Види логістичних витрат
Витрати на логістику поділяються на три великі групи – витрати, пов'язані із закупівлею продукції, сировини чи матеріалів;  витрати на збут;  Витрати, що виникають при зберіганні та переміщенні вантажів усередині підприємства.  Витрати на доставку продукції та сировини, що закуповуються, становлять левову частку логістичних витрат.  Вони включають організаційні витрати, пов'язані з аналізом ринку та вибором постачальників і перевізників, доставкою продукції від постачальника, продавця або виробника товару на підприємство, її страхування, упаковку та перевалку та зберігання в дорозі.  У випадку з імпортним товаром у цю суму включаються також мита та витрати на митне очищення продукції.
Витрати збут включають у собі як доставку товару до кінцевого споживача, а й формування збутової ланцюга, оптимізацію каналів збуту, стимулювання попиту й маркетинг.  Частка витрат на переміщення матеріально-технічних ресурсів, тобто сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих, обладнання, машин, палива, енергії та готової продукції всередині підприємства, відносно невелика в порівнянні з двома іншими групами витрат та їх набагато легше планувати та контролювати, ніж  інші витрати.
Роль менеджера з логістики для підприємства
Менеджер з логістики грає провідну роль для підприємства чи компанії.  Від ефективності його роботи залежить, наскільки високою буде собівартість продукції, як вона продаватиметься і, в результаті, наскільки ефективно працюватиме фірма і чи буде її робота прибутковою.  Функції та обов'язки менеджера з логістики великі і тому служба логістики для підприємства часто поділяється на кілька відділів.Менеджер, який організує постачання від вітчизняних та зарубіжних постачальників, часто називається менеджером із закупівель, і його посадові обов'язки часто поєднуються з функціями менеджера з імпорту чи зовнішньоекономічної діяльності.  Він шукає постачальників продукції і на вибирає оптимальний варіант за співвідношенням ціна-якість, розраховує собівартість товару, веде переговори з постачальниками, відстоюючи вигідніші компанії ціни і умови оплати.  Він веде постійний моніторинг вільного транспорту у потрібному напрямку, вибирає перевізників, веде з ними переговори та укладає контракти з експедиторами та постачальниками.  Цей менеджер зважує все за і проти співпраці з різними перевізниками, враховуючи приховані платежі, надійність та спектр послуг.  Він вибирає оптимальний вид транспорту для доставки матеріалів, комплектуючих чи продукції, враховуючи терміновість замовлення, вид вантажу та потреби підприємства.
Менеджер з логістики аналізує запаси і повинен передбачити їхню витрату в майбутньому та вибрати потрібний момент для розміщення нового замовлення постачальнику, враховуючи час виробництва та доставки вантажу.  Це іноді буває нелегко, особливо при доставках морським транспортом, оскільки час доставки контейнера насправді може перевищувати два місяці плюс час виробництва на фабриках може досягати 45 днів.
Окрім цього, менеджер з логістики повинен забезпечити наявність та правильність оформлення пакету документів для митного оформлення та іноді навіть сам працює з митницею.  Незважаючи на уніфікацію міжнародних правил доставки та транспортних документів, можуть виникати невеликі розбіжності, пов'язані з різницею менталітетів різних народів.  Наприклад, в Україні митні органи вимагають, щоб в інвойсі було зазначено країну походження продукції, а в багатьох інших країнах це може вважатися необов'язковим.
Обов'язки менеджера зі збуту
Менеджер зі збуту теж зазвичай вважається спеціалістом з логістики.  Витрати з організації та стимулювання збуту теж впливають на собівартість продукції, і тому потребують оптимізації.  Але на відміну від витрат на закупівлю їх не завжди потрібно мінімізувати.  Від ефективності просування та збуту продукції залежать результати діяльності та фінансовий стан компанії.  Тому вкладення реклами та розвитку каналів збуту може бути виправданими, якщо віддача буде адекватною.  При цьому менеджер з логістики повинен вибрати максимально ефективні методи просування та розраховувати прибутковість застосування того чи іншого методу.  Він також організує доставку продукції покупцям та дистриб'юторам з мінімальними витратами та в оптимальні терміни.
Повноваження менеджера з логістики для підприємства досить широкі.  Він активно впливає на собівартість та рентабельність продукції, успішність діяльності підприємства та його фінансову стабільність.

Нині безліч різних вантажів перевозиться як у країні чи навіть міста на невеликі відстані, і у міжнародному масштабі. Величезна кількість перевізників, експедиторів та транспортних компаній працюють над розв'язанням різних завдань з доставки вантажів усіх видів із найвіддаленіших країн світу або із сусідніх регіонів та міст. Замовники, які довіряють свою продукцію таким компаніям, хочуть отримати її вчасно, у повній безпеці та з найменшими витратами.

У сучасному світі міжнародні перевезення вантажів – найпопулярніші та найпоширеніші послуги.  Найрізноманітніші вантажі перевозяться у величезних масштабах і значні відстані.  При цьому на перший план виходить завдання оптимізації часу та коштів.  Найбільш ефективно використовувати матеріальні та тимчасові ресурси допомагають мультимодальні перевезення вантажів.
Мультимодальні переміщення вантажів – це спосіб перевезення, у якому гармонійно і оптимально поєднується використання кількох видів транспорту – автомобільного, залізничного, морського, повітряного.  При цьому перевезення здійснюється на підставі одного договору, який укладається з експедитором, а не окремими перевізниками.  Ця компанія координує дії всіх учасників процесу доставки, бере на себе відповідальність за всю транспортну систему та гарантує її безпеку.
Переваги мультимодального перевезення вантажів
При використанні такої схеми доставки весь процес організовує одна компанія.  Її фахівці мають багаторічний досвід складання документів, розуміють особливості перевантаження та перевалки різних вантажів для кожного виду транспорту та знають, як максимально ефективно забезпечити контроль у місцях пропуску та пунктах перевалки вантажів.  Оператор мультимодальних вантажоперевезень складає гнучкий маршрут доставки.  Завдяки цьому час на вирішення технічних питань та проходження митного контролю значно скорочується.  Таким чином, замовник може суттєво заощадити час та кошти.  При цьому він може відстежувати рух вантажу за допомогою мережі Інтернет, контролювати та коригувати маршрут перевезення, тобто обирати проміжний транспорт.
Питання безпеки перевезення
Однією з головних переваг мультимодального переміщення вантажів є забезпечення їхньої безпеки.  Насамперед, важливо вибрати надійну транспортну компанію, яка має великий досвід вирішення складних питань, які можуть виникнути під час перевезення, та позитивно зарекомендувала себе за роки та десятиліття роботи у цій галузі.  Перевагу потрібно віддавати тим компаніям, які в кожний пункт навантаження-вивантаження та проходження митного контролю надсилають свого представника.  Він контролює, щоб вся продукція була перевантажена, щоб нічого не загубилося і не розбилося, і оперативно вирішує всі митні питання у разі потреби.
Крім того, у договорі потрібно детально прописати маршрут перевезень, які види транспорту в яких місцях слідування використовуватимуть і всі механізми вирішення спірних питань.  Дуже важливо вказати всі витрати, які можуть виникнути в дорозі за різних обставин.  Наприклад, при перевезеннях автомобільним транспортом вказати, хто буде відповідальним за просту машину з різних причин – від канікул на фабриці та до затримки при митному оформленні;  для морського транспорту обов'язково врахувати демередж (тобто штраф за використання контейнера довше, ніж було застережено), витрати при перевантаженні та зберіганні в порту.
Ризики та страхування вантажів
При укладанні договору обов'язково вказується, що експедитор від імені та на користь замовника має застрахувати вантаж.  В інших випадках замовник сам може укладати договір із страховою компанією, але це трапляється рідше.  При мультимодальних перевезеннях вантажі часто транспортуються на великі відстані практично через весь світ.  Тому може виникнути безліч різних ризиків, починаючи від аварії корабля чи повітряного судна, аварії автомобільного транспорту, втрати чи крадіжки вантажу та до непередбачених витрат, пов'язаних із зміною законодавства різних країн та простою на кордоні через митні процедури.
Страхування вантажів здійснюється на підставі уніфікованих умов.  Розрізняють три основні види покриття: - страхування від усіх ризиків;  з відповідальністю страховика за приватну аварію, тобто за конкретні страхові випадки, що зазначаються у договорі у спеціальному списку;  і третій вид страхування, що охоплює лише ризики, пов'язані з крахом судна.  Так як вартість страхування зазвичай становить незначну суму порівняно з вартістю майна, краще вибирати перший вид страховки та бути впевненим, що у будь-якому випадку всі втрати будуть відшкодовані.
Види вантажів
Крім покриття, на вартість страхування також впливає вартість вантажу, його тип та упаковка, маршрут переміщення та види транспорту.  Якщо ваші вантажі є нестандартними, на умови страхування потрібно звернути особливу увагу.  Наприклад, при доставці небезпечних вантажів, особливу увагу потрібно приділити страхуванню відповідальності перед третіми особами, яким може бути завдано шкоди.  При перевезенні таких речовин на упаковці та на транспортному засобі обов'язково повинні бути спеціальні знаки, на них видається цілий пакет додаткових документів, а також слід дотримуватися запобіжних заходів.  При перевезенні вантажів, що швидко псуються, потрібно продумати страхування при зберіганні на складах в портах, а також окремо застрахувати поломку обладнання рефрижератора, який перевозить продукти харчування або квіти.
Мультимодальні перевезення мають на увазі дуже складні варіанти доставки різних вантажів великі відстані.  При цьому можуть виникнути багато різних ризиків.  Звісно, всі страхові випадки передбачити заздалегідь неможливо.  Але потрібно прагнути максимально застрахуватися, щоб у будь-якому разі уникнути можливих збитків.
Олена